Нотатка · 2026-10-08

Чи дорівнює ринкова вартість справедливій вартості за МСФЗ 13?

Здебільшого так. Red Book зазначає, що для більшості практичних цілей ринкова вартість і справедлива вартість за МСФЗ 13 мають давати той самий результат, а НСО 1 для бухгалтерського обліку прирівнює справедливу вартість до ринкової, якщо ринкову можна визначити. Відмінність, яку варто врахувати заздалегідь, полягає в розкритті. МСФЗ 13 вимагає від компанії зазначити рівень ієрархії справедливої вартості, для 2-го і 3-го рівнів описати методи й вхідні дані, а для 3-го рівня навести кількісну інформацію про суттєві закриті вхідні дані. НСО 1 вимагає описати методи і вихідні дані, але не рівень ієрархії і не поділ вхідних даних на відкриті й закриті, тому ці відомості варто погодити в обсязі робіт і договорі на проведення оцінки.

Джерело: RICS Red Book 2025, VPS 2, п. 7.2; VPGA 1, п. 4.6; НСО 1, пп. 33, 56; МСФЗ 13, п. 93.

Два визначення

МСФЗ 13 визначає справедливу вартість як ціну, яка була б отримана за продаж актива або сплачена за передачу зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки, тобто як ціну виходу. Ринкова вартість за МСО означає очікувану грошову суму, за яку актив або зобов’язання варто обмінювати на дату оцінки між готовими до транзакції та не пов’язаними між собою покупцем і продавцем після належного маркетингу та за умови, що кожна сторона діяла обізнано, розсудливо і без примусу. Визначення ринкової вартості в НСО 1 близьке за змістом.

Джерело: МСФЗ 13, пп. 9, 24; МСО, глосарій, п. 10.18; НСО 1, п. 3.

Для нефінансових активів обидва види вартості виходять із найбільш ефективного використання (термін НСО 1; у перекладі МСФЗ 13 це «найвигідніше та найкраще використання», у перекладі МСО «найкраще та найбільш ефективне використання»). За МСФЗ 13 його визначають з позиції учасників ринку, навіть якщо компанія має інші наміри, а нинішнє використання вважають найвигіднішим та найкращим, якщо ринкові чи інші чинники не свідчать про інше. Критерії збігаються за змістом: використання фізично можливе, юридично дозволене і фінансово обґрунтоване.

Джерело: МСФЗ 13, пп. 27⁠–⁠29; МСО 102, додаток, пп. А10.04, А90.03; НСО 1, пп. 10, 13.

Транзакційні витрати (у перекладі МСФЗ 13 «витрати на операцію») обидва види вартості трактують однаково: ціну на них не коригують. Транспортні витрати до них не належать: якщо місце розташування є характеристикою актива, ціну коригують з урахуванням витрат на транспортування актива до ринку.

Джерело: МСФЗ 13, пп. 25⁠–⁠26; МСО 102, п. 70.01; RICS Red Book 2025, VPS 2, п. 8.1.

Де, на мій погляд, можуть бути розбіжності

• Одиниця обліку. Що оцінюють (окремий актив чи групу активів), визначає МСФЗ, який вимагає або дозволяє оцінку справедливої вартості, крім випадків, передбачених самим МСФЗ 13; оцінювач погоджує це з клієнтом. Від найбільш ефективного використання залежить, чи оцінювати актив окремо, чи в поєднанні з іншими активами (наприклад, обладнання у встановленому стані).
• Спеціалізоване майно. НСО 1 прирівнює справедливу вартість спеціалізованого майна, майна спеціального призначення або спеціальної конструкції до залишкової вартості заміщення (відтворення). МСФЗ 13 такого правила не має: метод обирають за обставинами, максимально використовуючи доречні відкриті вхідні дані. За витратним підходом ціна, яку було б отримано за актив, ґрунтується на вартості придбання або спорудження покупцем з числа учасників ринку актива-замінника зіставної корисності з урахуванням старіння (погіршення фізичного стану, функціональне й економічне старіння); таке старіння ширше за амортизацію для цілей фінансової звітності. НСО 1 теж вираховує економічний (зовнішній) знос, тож розбіжність виникає, зокрема, там, де його в розрахунку пропущено.
• Ціни пропонування. Якщо достовірних цін продажу немає, НСО 1 дозволяє визначати ринкову вартість за цінами пропонування з поправками на співвідношення цін продажу і пропонування. МСФЗ 13 ціни пропонування окремо не згадує. Розбіжність тут не в цифрі, а в рівні: така поправка зазвичай спирається на закриті вхідні дані, і якщо вона значно змінює результат, оцінку відносять до 3-го рівня.

Джерело: МСФЗ 13, пп. 14, 31, 61, 75, Б8–Б9; RICS Red Book 2025, VPGA 1, пп. 3.1, 4.7; НСО 1, пп. 3, 16, 33, 40.

Що МСФЗ 13 вимагає понад цифру

Для кожного класу активів, оцінених за справедливою вартістю, компанія розкриває, зокрема:

• рівень ієрархії справедливої вартості (1, 2 чи 3);
• для 2-го і 3-го рівнів опис методів і вхідних даних, а якщо метод змінено, то зміну та її причину;
• для 3-го рівня кількісну інформацію про суттєві закриті вхідні дані;
• для періодичних оцінок 3-го рівня розповідний опис чутливості до змін закритих вхідних даних, якщо інше їх значення може дати значно вищу або нижчу оцінку, і взаємозв’язків між ними;
• якщо найвигідніше та найкраще використання нефінансового актива відрізняється від нинішнього, цей факт і причину.

Джерело: МСФЗ 13, п. 93 б), г), є)(i), і).

Якщо справедливу вартість лише розкривають, а в звіті про фінансовий стан актив за нею не оцінюють, обов’язкова лише частина цих вимог, і кількісна інформація для 3-го рівня не потрібна.

Джерело: МСФЗ 13, п. 97.

Розкриває компанія, але значна частина цих відомостей є в оцінювача: за ЄСО він найближчий до оцінки і, ймовірно, найкраще може класифікувати вхідні дані. Рівень для оцінки в цілому визначає компанія, а оцінювач подає достатньо відомостей про методи й вхідні дані і повинен зазначити, які з них суттєві. Для нерухомості 3-й рівень трапляється найчастіше: за Red Book більшість компаній так і звітує, а за ЄСО для основних вхідних даних в оцінці інвестиційної нерухомості він у багатьох випадках найімовірніший. Цей рівень не означає нижчої якості оцінки.

Джерело: ЄСО 2025, EVGN 5, пп. 5.5, 5.12, 6.2, 6.3; RICS Red Book 2025, VPGA 1, п. 4.12.

Звіт у повній формі за НСО 1 уже містить висновки щодо існуючого та найбільш ефективного використання. Рівня ієрархії, поділу вхідних даних на відкриті й закриті та опису чутливості НСО 1 не вимагає.

Джерело: НСО 1, п. 56.

Що погодити до початку

За ЄСО оцінювач повинен докладно обговорити з клієнтом вимоги до звітності якомога раніше. Red Book перелічує, що може знадобитися погодити в обсязі робіт, якщо оцінка призначена для фінансової звітності, і зазначає, що звіт має містити, де це доречно, відомості, які компанія повинна розкрити, зокрема про чутливість. На практиці в обсязі робіт і договорі на проведення оцінки варто зафіксувати:

• для якого МСФЗ і класу активів потрібна оцінка;
• одиницю обліку й те, чи оцінюють актив окремо, чи в поєднанні з іншими;
• висновок про найбільш ефективне використання і про те, чи відрізняється воно від нинішнього (якщо оцінку зроблено не на основі найбільш ефективного використання, за ЄСО оцінювач повинен це зазначити й пояснити);
• включення чи невключення ПДВ до вартості;
• окремий розділ для МСФЗ 13: суттєві вхідні дані з позначкою, відкриті вони чи закриті, і чутливість до ключових закритих вхідних даних.

Джерело: ЄСО 2025, EVGN 5, пп. 4.2.2, 6.1; RICS Red Book 2025, VPGA 1, пп. 3.1, 3.3; НСО 1, п. 17.

Як аудитор потім оцінює таку роботу, див. нотатку «Чого аудитор очікує від рецензії на звіт про оцінку?».